- корінитися
- -и́ться, недок., у кому – чому.1) Мати своєю причиною, підставою, джерелом.2) Глибоко таїтися, міститися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
корінитися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
окоренитися — ню/ся, ни/шся, док., розм., рідко. 1) Пустити коріння; укорінитися. 2) перен. Надовго розташуватися де небудь або на чомусь … Український тлумачний словник